Меню сайту
 
Категорії каталога
Персоналії [37]
Установи [12]
Документи [3]
Тексти документів
Дати [5]
Військо і військові дії [14]
 
Наше опитування
Чи знайшли Ви тут корисну для себе інформацію?
Всього відповідей: 216
 
Головна » Статті » Персоналії

Колодій Федір Олександрович (08.02.1872-04.1920)

Командувач групи Дієвої армії УНР.

Походив з дворян Чернігівської губернії. Закінчив 4-й Московський кадетський корпус (1889 р.), Михайлівське артилерійське училище (1892 р.), вийшов підпоручиком до 1-ї кінно-артилерійської батареї. У 1899 р. закінчив два курси Миколаївської академії Генерального штабу за 2-м розрядом. 04.03.1904 року був приділений за власним бажанням до 5-го Сибірського козачого полку (підосавул). З 15.01.1905 року – приділений до штабу Сибірської козачої дивізії. 15.06.1905 року одержав звання осавула за бойові заслуги у російсько-японській війні (був нагороджений всіма бойовими орденами до Святої Анни ІІ ступеня з мечами). 11.12.1905 року перевівся до 11-ї кінно-артилерійської батареї. З 22.11.1907 року – командир1-ї батареї 2-го кінно-гірського артилерійського дивізіону (Київ). Закінчив Офіцерську артилерійську школу (29.08.1911 року). 11.09.1914 року був підвищений до звання полковника. З 23.09.1914 року – командир 2-го кінно-гірського артилерійського дивізіону. 26.11.1914 року одержав Георгіївську зброю за заслуги у бою біля с. Балидорф. (28.08.1914 року) 31.07.1915 року був нагороджений орденом Святого Георгія ІV ступеня за бій 22.05.1915 року біля с. Жежева на Дністрі. 22.09.1916 року був підвищений до звання генерал-майора. З 20.12.1916 року – начальник 14-ї артилерійської бригади.

У березні-квітні 1918 року – голова демобілізаційної комісії Румунського фронту. З 17.04.1918 року – тимчасово в.о. командувача 3-го Херсонського корпусу Армії УНР. З 10.08.1918 року – у розпорядженні військового міністра Української Держави О.Рогози. за Гетьманату мав звання генерального значкового. З 22.12.1918 р. та станом на 10.02.1919 р. – командувач 2-го Подільського корпусу Дієвої армії УНР. У березні 1919 року – командувач південно-східної групи (Південного фронту) Дієвої армії УНР. У 1919 очолив Східний протибільшовицький фронт республіки з осідком у Вінниці. У липні 1919 очолив групу українських військ і за наказом Симона Петлюри утворив оборонний рубіж на лінії Дунаївці-Скала. Мобілізувавши усі сили зупинив Червону Армію, що дало змогу УГА перейти Збруч і об’єднатися Дієвою армією УНР. Входив до складу Військової Ради УНР, з березня 1920 - референт уряду УНР з військових справ. 21.03.1919 року був членом т.зв. Революційної ради у Вапнярці. З травня 1919 року – отаман для доручень начальника Генерального штабу Дієвої армії УНР. З 10.07.1919 року – за сумісництвом начальник оборони району Камянець-Подільського. Навесні 1920 р. помер у Камянець-Подільському.

Форма входу
 
Пошук
 
Друзі сайту
 
Статистика
 
Copyright MyCorp © 2017

Конструктор сайтів - uCoz