|
|
Долуд Андрій Данилович (1893-06.09.1976)
Полковник Армії УНР (генерал-хорунжий в еміграції). Народився у с. Плетений Ташлик Херсонської Губернії. На військову службу вступив у 1914 році. Останнє звання у російській армії – поручик. У 1917 році на ІІІ Всеукраїнському Військовому З’їзді був обраний до складу Всеукраїнської ради військових депутатів, перебував у розпорядженні Військового міністра Центральної Ради. На початку листопада 1918 р. сформував в Одесі загін ім. Богуна, на чолі якого вирушив до Львова на допомогу Західно-Українській Народній Республіці. Брав участь у боях за Львів, був командиром куреня у 6-й бригаді УГА, до складу якої влився загін ім. І. Богуна. Після переходу УГП через Збруч перейшов до Дієвої армії УНР. З кінця серпня 1919 року – командир першого Гайсинського пішого полку ім. С. Петлюри. Учасник Першого Зимового походу: начальник штабу Дієвої армії УНР. З 22.05.1920 року – начальник 5-ї Херсонської стрілецької дивізії Армії УНР. Станом на 01.10.1922 року – у безтерміновому відрядженні. Жив на еміграції у Польщі. У 1942 році формально очолював так зване Українське Визвольне Військо, що формувалось у складі сухопутних сил німецької армії (Вермахту). З 1943 року очолював так званий Запорізький загін (Ost-Nachschub-Bataillon 651) у складі Вермахту. У 1944 році- член Козацького штабу генерала А. Шкуро, співробітничав із А. Власовим. Після 1945 року емігрував до Латинської Америки. Помер у Куритібі, Парна, Бразилія.
Нагороди:
|
|
|
Галицький хрест
(для військовиків). 1928 р. |
Хрест Симона Петлюри
(фрачний орден Симона Петлюри) |
Могила Андрія Долуда |
|
|
| | |
|
Статистика |
|
|