Меню сайту
 
Категорії каталога
Персоналії [37]
Установи [12]
Документи [3]
Тексти документів
Дати [5]
Військо і військові дії [14]
 
Наше опитування
Чи знайшли Ви тут корисну для себе інформацію?
Всього відповідей: 219
 
Головна » Статті » Персоналії

ДУКЕЛЬСЬКИЙ СЕМЕН СЕМЕНОВИЧ

Народився 29.07.1892 у м. Бобринець Єлисавет­градського пов. Херсонської губ. у родині пекаря, єврей. Навчався у 3­-класному єврейському казенному училищі у Єлисаветграді (1905), музичній приватній школі (1908), оперно­музичній приватній школі Медведєва у Києві (1909). Жодного з цих навчальних закладів не закінчив.

З 06.1908 — піаніст у кінотеатрах Єлисаветграда, Києва, Радомисля. З 07.1910 — безробітний, висланий на місце приписки. З 02.1911 — піаніст у кінотеатрах Олександрії та Києва. З 06.1912 — безробітний, висланий етапом, працював у військовому шпиталі, безро­­бітний у Єлисаветграді. З 02.1914 — піаніст кінотеатру. З 07.1915 — солдат музичної команди Московського полку, безробітний, переховувався від поліції у Петрограді та у Фінляндії. З 1918 — пом. нач. постачання фінської Червоної гвардії. З 03.1918 — інспектор, нач. канцелярії армійського комітету військового відділу видавництва ВЦВК у Москві. З 03.1919 — нач. загального відділу політуправління Наркомвійська України у Харкові та Києві. З 07.1919 — представник уповн. Ради оборони України, політбоєць 52­-го полку у Миколаєві та Херсоні, був поранений та контужений. З 08.1919 лікувався у шпиталі, член військової підпільної організації та трофейної комісії 14­-ї армії у Одесі. З 01.04.1920 — у рез ерві ОВ Південно­-Західного фронту (ПЗФ). З 16.04.1920 — секретар ОВ ПЗФ. З 03.08.1920 — заст. нач. СОЧ ОВ ПЗФ. З 01.11.1920 — нач. ОВ ЦУПНАДКОМу. З 12.01.1921 — нач. відділу по боротьбі з бандитизмом (ВББ) та, за сумісництвом, нач. СОЧ та заст. нач. ОВ ЦУПНАДКОМу. З 10.04.1921 — т. в. о. нач. ОВ, заст. нач. ОВ. та нач. СОЧ ВУЧК. З 08.05.1921 — т. в. о., нач. ОВ та заст. нач. ОВ ВУЧК. З 03.12.1921 — т. в. о. голови Одеської губчека. З 07.06.1922 — нач. Одеського губвідділу ГПУ. З 09.1922 у резерві ГПУ УРСР. З 26.06.1923 — нач. Південного ТВ ГДПУ, Харків. З 01.07.1924 — нач. Волинського губвідділу ГПУ, Житомир. З 01.09.1924 — нач. Катеринославського губвідділу ГПУ. З 04.1926 — директор тресту харчпрому в Одесі. З 08.1927 — директор фабрики «Жовтень» у Харкові. З 06.1928 — кандидат у члени правління тресту «Донвугілля» та голова правління тресту «Донбасвиток» у Харкові. З 31.06.1930 — нач. СОУ та заст. повпреда ОГПУ по Цент­рально­Чорноземній області (ЦЧО). З 13.10.1931 — заст. повпреда ОГПУ по Білоруському ВО. З 27.05.1932 — у ОГПУ СРСР. З 02.06.1932 — повпред ОГПУ по ЦЧО, Воронеж. З 15.07.1934 — нач. УНКВС по Воронезькій обл. З 14.06.1937 — у розпорядженні НКВС СРСР. З 15.07.1937 — співробітник для особливих доручень при НКВС СРСР. З 29.01.1938 звільнений у запас. З 22.03.1938 — голова Комітету у справах кінематографії при РНК СРСР. З 09.04.1939 — нарком морського флоту СРСР. З 02.1942 — уповн. Державного комітету оборони з питань озброєння та боєзапасів у Челябінській обл. З 04.1943 — заст. наркома юстиції РРФСР. З 06.1953 — персональний пенсіонер союзного значення. 10.1960 — помер у Москві.

Старший майор державної безпеки. Нагороджений орденами Леніна та Червоного Прапора (1921).

Член ВКП(б) з 03.1917.

Форма входу
 
Пошук
 
Друзі сайту
 
Статистика
 
Copyright MyCorp © 2024

Конструктор сайтів - uCoz