Меню сайту
 
Категорії каталога
Персоналії [37]
Установи [12]
Документи [3]
Тексти документів
Дати [5]
Військо і військові дії [14]
 
Наше опитування
У херсонських музеях Українська Революція 1917-1922 рр. висвітлюється:
Всього відповідей: 151
 
Головна » Статті » Персоналії

КАМІНСЬКИЙ ЯКІВ ЗЕЛЬМАНОВИЧ
Народився 18.12.1891 у м. Миколаєві у родині конторника, єврей. Закінчив 1908 чотири класи 6­-класного міського училища у Миколаєві.
08.1908 — 1913 — учень ливарника, ливарник на заводах і у майстернях Миколаєва, Кривого Рога, Одеси, Чехії. З 07.1915 — інтернований у таборах Австро­Угорщини. З 05.1918 — ливарник у майстерні, безробітний, підпільник анархіст у Миколаєві. З 03.1919 — зав. банком комунального відділу губкому, Миколаїв. 05.1919 — 07.1919 — червоноармієць Миколаївського караульного полку. 07.1919 — 08.1919 — червоноармієць зведеного загону на ст. Помазна. З 28.08.1919 — військовополонений у армії Н. Махна. З 03.1920 — член комісії по відновленню діяльності банку, Миколаїв. 06.1920 — 09.1920 — політбоєць, голова комуністичного осередку та секретар військкому 305­-го батальйону військ ВНУС, Херсонська група на Південному фронті. 09.1920 — 10.1920 — секретар військкому 305­-го батальйону військ ВНУС. З 1920 — секретар військкому, т. в. о. голови колективу 88­-го полку 30­-ї бригади військ ВНУС. З 06.01.1921 — зав. ліквідаційним столом СОВ Миколаївської губчека (Мик ГЧК). З 10.02.1921 — пом. уповн. першої групи СОВ МикГЧК. З 26.03.1921 — пом. уповн. з питань лівих партій СВ МикГЧК. З 18.06.1921 — т. в. о. уповн. першої групи МикГЧК. З 21.07.1921 — уповн. першої групи МикГЧК. З 15.08.1921 — т. в. о. нач. політвідділу МикГЧК. З 22.08.1921 — заст. нач. політ­відділення МикГЧК. З 1921 — у розпорядженні нач. агентури МикГЧК. З 14.02.1922 — заст. нач. уповн. агентурою СОВ МикГЧК. З 05.03.1922 — заст. нач. таємної частини, перший уповн. 1­-ї МикГЧК. З 03.05.1922 — т. в. о., нач. СВ Миколаївського губвідділу ГПУ (Мик. ГВ ГПУ). З 05.05.1922 — т. в. о. нач. СВ, перший заст. нач. СОЧ Мик. ГВ ГПУ. З 17.05.1922 — нач. СВ перший заст. нач. СОЧ Мик. ГВ ГПУ. З 20.07.1922 — нач. 5­-го відділу Мик. ГВ ГПУ. З 13.10.1922 — нач. 2­-го відділення Мик. ГВ ГПУ. З 18.01.1923 — нач. СВ СОЧ Одеського ГВ ГПУ. З 04.10.1923 — пом. нач. СОЧ Київського ГВ ГПУ. 11.04.1924 — відряджений до Подільського ГВ ГПУ. З 17.04.1924 — пом. нач. Ка­м’янецького прикордонного загону з оперативної частини. З 15.09.1926 — нач. Тульчинського окрвідділу ГПУ. З 07.09.1926 — нач. Проскурів­ського окрвідділу ГПУ. До середини 1930 — нач. Коростенського окрвідділу ГПУ. З 01.07.1930 — пом. нач. Одеського окрвідділу ГПУ. З 15.09.1930 — пом. нач. Одеського оперсектора ГПУ. З 20.03.1931 — нач. ОВ та пом. нач. Дніпропетровського оперсектора ГПУ. З 25.10.1931 — пом. нач. Київ­ського оперсектора ГПУ. З 31.05.1932 — заст. нач. Київ­ського облвідділу ГПУ. З 27.02.1933 — заст. нач. Одеського облвідділу ГПУ. З 11.07.1934 — нач. УНКВС по Одеській обл. З 28.08.1934 — заст. нач. УНКВС по Харківській обл. З 17.03.1937 — заст. нач. УРСМ НКВС УРСР. З 17.07.1937 — т. в. о. нач. УРСМ НКВС УРСР. З 11.1937 — заст. нач. УРСМ НКВС УРСР. 09.03.1938 — заарештований у Києві. 23.11.1939 — особливою нарадою НКВС СРСР засуджений на 8 років позбавлення волі. З 04.1940 — відбував покарання у сел. Фабричная Східного Уралтабору НКВС СРСР, Шаригінське відділення. З 24.03.1947 — звільнений з табору. З осені 1947 — ливарник на заводі у Краснодарі. 26.01.1949 — заарештований. 27.04.1949 — особливою нарадою МДБ СРСР за статтями 17–58–8, 58–10 ч. 1, 58–11 КК РРФСР засланий на поселення до Красноярського краю. 12.07.1957 — реабілітований.

Майор державної безпеки (1935). Нагороджений Знаком почесного працівника ВЧК­-ГПУ, бойовою зброєю від колегії ОГПУ (28.12.1927), золотим годинником від ВЦВК УРСР (19.12.1937). Член ВКП(б) з 03.1920, 1912–1919 — анархіст.

Форма входу
 
Пошук
 
Друзі сайту
 
Статистика
 
Copyright MyCorp © 2024

Конструктор сайтів - uCoz